Чому саме тут це окрема історія
Українців у Румунії небагато, і це відчувається. Громада менша, ніж у Польщі чи Німеччині, українські школи й центри є не всюди, і там, де їх немає, людина опиняється майже сама. Про це рідко говорять: «ну ви ж у Європі».
Румунська не схожа ні на що знайоме. Вона романська, і на відміну від польської з першого дня не зрозуміло нічого. Побутові справи — лікарня, школа, оренда — забирають уп’ятеро більше сил, ніж здається з боку.
Знайти психолога, що говорить українською чи російською, тут складно. Не тому, що система погана, а тому, що спеціалістів просто мало — і майже всі в Бухаресті.
З чим приходять
Самотність — найчастіше. Тривога, яка з’явилася не одразу, а коли перший рік закінчився і стало зрозуміло, що це надовго. Втома від мови й документів. Провина перед тими, хто залишився. Стосунки, у яких тепер усі сварки про гроші й про те, що далі.
Онлайн і очно
Онлайн — з будь-якого міста: Бухарест, Клуж, Ясси, Тімішоара, Брашов. Посилання приходить листом одразу після запису, встановлювати нічого не треба.
Очно — у Констанці, за попередньою домовленістю. Час узгоджуємо листом або в Telegram: очну зустріч треба вмістити між онлайновими, тому в календарі на сайті її немає.
Часовий пояс тут той самий, що в Києві, — зручно обом.
Коли це не до мене
Якщо потрібні ліки або діагноз — це психіатр. Якщо зараз критично — 112 працює цілодобово і безкоштовно.